Новини: ДЕФІЦИТ АЗОТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОСЛИНУ

ДЕФІЦИТ АЗОТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОСЛИНУ

image post
  • Опубліковано:

    28 грудня 2021, 09:15

Ріст та розвиток рослини неможливий без ключових елементів -азоту (N), фосфору (P), сірки (S), калію (K), кальцію (Ca) і магнію (Mg). Через дефіцит одного елементу ряд інших може не працювати.

Кожна рослина переносить дефіцит по-різному: в легкій – проміжній – важкій – хронічній фазі. Нестача певного елементу протягом всієї вегетації може проходити  непомітно і може проявляєтися в різні фази розвитку рослини.

Внаслідок нестачі поживних речовин суттєво знижується врожайність і якість продуктів харчування та кормів. 

Якщо взяти, наприклад,  один із ключових елементів Азот, який входить до складу більшості добрив і прослідкувати за процесами, в яких він бере участь, то можна побачити, що це  від  початку проростання і до самого дозрівання.

Азот присутній в ДНК, РНК, вакуолях, транспортних білках, цитозолі, пластидах та хлоропластах.

Рослини з невідповідним накопиченням Азоту починають впроваджувати зміни в своїй будові, починаючи з кореня, порушують свій розвиток та процеси цвітіння.

Візуальні симптоми нестачі Азоту

Низький рівень Азоту  знижує активність фотосинтезу і призводить до припинення росту, раннього цвітіння, зменшення площі листової поверхні, зниження  функції обрушення в злакових. Найпомітнішим візуальним симптомом дефіциту Азоту є листки, де хлороз поширюється рівномірно (загальний неінфекційний хлороз) по всьому листку через знижений синтез хлорофілу або розпад існуючих білків зв'язування хлорофілу в фотосистемах. Засвоєння азоту в хлоропласті тісно пов'язане з біосинтезом хлорофілу. Звідси випливає сильна кореляція між азотним статусом рослин і вмістом хлорофілу, яка може бути використана для оптимізації застосування добрив. Хоча взаємна регуляція біосинтезу та розпаду хлорофілу значною мірою залишається невідомою, добре встановлено, що дефіцит Азоту провокує розпад хлорофілу через протеоліз, що призводить до вивільнення амінокислот, амідів та NH4+.

Існують сорти пшениці які мають більш темніше або світліше забарвлення і в деяких випадках досить складно візуально визначити нестачу Азоту. Для спрощення процесу визначення варто використовувати N-тестер ССМ–200р. Прилад можна використовувати від 3-5 листків і до початку достигання соломини. Використовується на всіх с/г рослинах, декоративних та плодових.

 

 

 

 

 

 

  • Дефіцит Азоту завжди з'являється на найстарішому листі, першим і характеризується загальним хлорозом.
  • У фазу кущення при дефіциті Азоту погано закладаються пагони. Недостатнє азотне живлення після формування 2-3-го пагонів обмежує розміри рослини до одного головного стебла і трьох пагонів.
  • Іншим помітним візуальним симптомом дефіциту Азоту є червонувате забарвлення внаслідок вироблення  антоціану. Це спостерігається лише у деяких видів, а також може бути під впливом інших абіотичних факторів, таких як висока інтенсивність світла, низькі температури та дефіцит фосфору.
  • Під час фази виходу в трубку при нестачі Азоту частина пагонів формується без колосків або з дрібним колосом. Рослина направляє Азот на формування не нових пагонів, а основного стебла і нових листків на сформованих пагонах.

Фото. Дефіцит Азоту –(N) та достаток Азоту + (N)

Внесення азотних добрив наприкінці фази стеблування (за умови засвоєння його рослиною) може сприяти збільшенню кількості квіток у майбутньому колосі і, можливо, підвищенню вмісту білка в зерні, але зазвичай не впливає на кількість колосків у колосі.

В деяких випадка внесення азотних добрив після початку виходу в трубку не змінює цей стрес і спричиняє значний недобір урожаю.

       Оптимальні терміни підживлення озимої пшениці в період вегетації

І. Передпосівне удобрення надає початковий старт і не перекриває нестачі інших елементів. Необхідна норма 30 кг Азоту.

ІІ. Осіннє підживлення забезпечує добру перезимівлю посівів, норма внесення становить 40-60 кг Азоту.

ІІІ. По мерзлоталому ґрунті: стимулює кущення та провокує збільшення продуктивних пагонів. У цей період доцільно вносити двічі по 25-30 кг/га азоту або ж одноразово 30-40 кг/га.

IV. Кінець кущення – початок виходу в трубку (прикореневе та позакореневе): підживлення працює на якість продуктивних стебел та озерненість колоса, необхідна доза добрив 60 - 90 кг Азоту.

V. Початок колосіння –  кінець воскової стиглості: покращує якість зерна, підвищує вміст білку. Оптимальна норма Азоту 30-60 кг.


Для перегляду детального опису процесів в яких буре участь Азот, переходьте за посиланням.


 

для більш детальної інформації зателефонуйте нашим спеціалістам:

Тетяна
Тетяна

(098) 227-55-05

Райони:

Кіровоградський, Устинівський, Новгородківський, Світловодський, Олександрійський, Олександрівський, Знам'янський, Петрівський, Долинський, Онуфріївський

Валерій
Валерій

(096)484-68-36

Райони :

Кіровоградський, Устинівський, Новгородківський, Світловодський, Олександрійський, Олександрівський, Знам'янський, Петрівський, Долинський, Онуфріївський, Добровеличківський, Новоукраїнський, Бобринецький, Компаніївський, Голованівський