Новини: Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

image post
  • Опубліковано:

    12 січня 2022, 15:17

Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

Частина V

У фазу початку виходу в трубку (ВВСН 29-30) в досліди внесли селітру прикоренево, з розрахунку 200 кг/га (д.р.N 68 кг/га). Перед внесенням зробили вимірювання основних показників (табл.5).

  • «Меморі» (поле): вміст цукрів – 10%; вміст хлорофілу –  23,7; потенційна урожайність за показниками тестера – 46 ц/га;
  • «Меморі» (контрольна ділянка) вміст цукрів – 11%; вміст хлорофілу – 25,7; потенційна урожайність за показниками тестера – 50 ц/га;
  • «Авеню» (поле): вміст цукрів – 9%; вміст хлорофілу –  33,1; потенційна урожайність за показниками тестера – 53 ц/га;
  • «Авеню» (контрольна ділянка) вміст цукрів – 10%; вміст хлорофілу – 34,1; потенційна урожайність за показниками тестера – 53 ц/га.

В технологічних картах вирощування цих сортів також було передбачене внесення добрив. Кожна пестицидна обробка «Авеню» проводилася з додаванням добрив: селітра 155 кг/га (д.р. N52,7 кг/га); карбамід 4 кг/га (д.р. N1,84 кг/га); сульфат амонію 2 кг/га (д.р. N0,42 кг/га). «Меморі» підживили рідким  мікродобривом із вмістом азоту 0,6% (д.р. N0,05 кг/га).

Керуючись методикою проведення дослідження із використанням N-тестеру без використання еталонної ділянки та формулою N(%)=(0.0309CCI+1.221)x10, було визначено скільки потрібно внести діючої речовини азоту згідно показників N тестеру (працювали лише з контрольною ділянкою).

Показники тестеру пшениці «Меморі» на контрольній ділянці складали 25.7 у фазі початку виходу в трубку.

N(%)=(0.0309x25.7+1.221)x10 = 20%

Згідно таблиці 2, спостерігаємо дефіцит N. Однозначно внесення рекомендується.

Визначаємо необхідну кількість д.р. N%: 74%-20%=54% (необхідно внести д.р. N для оптимального рівня N в пшениці) від N74.

N74 = N200 – N58 - N68, де

N200 - максимальна к-сть д.р. N за весь період вегетації

N58 - під посів

N68 - перше внесення

N (необх. для внесення) = 40 кг/га

Але, так як, потенційна врожайність відповідно показників N – тестеру складала 53 ц/га, а ми прагнули все ж таки 70-80 ц/га, ми збільшили дозу внесення до N68 (Табл. 5)

Таблиця 5.

Дослідження полів озимої пшениці після відновлення весняної вегетації.

(Олександрівський та Бобринецький райони Кіровоградської області. Дата досліду: «Меморі» - 06.05.21; «Авеню» - 07.05.21 (ВВСН 29-30) – фаза початок виходу  в трубку)

 

Бобринецький р-н

Сорт «Меморі»

Олександрівський р-н

Сорт «Авеню»

  Контрольна ділянка Поле Контрольна ділянка Поле
Темп. повітря +15 °C +15 °C
Вміст цукрів (%) 11 10 10 9
Вміст азоту, відповідно до показників N-тестеру (ССІ) 25,7 23,7 34,1 33,1
Внесення добрив

Аміачна селітра

200 кг/га (N68)

Еколайн фосфітний

1,5 л/га (N0,05)

Аміачна селітра

200 кг/га (N68)

Аміачна селітра

155 кг/га (N52,7)

Карбамід 4 кг/га (N1,84)

Сульфат амонію 2 кг/га (N0,42)

Потенційна врожайність відповідно до показників N-тестеру 50 ц/га 46 ц/га 53ц/га 53 ц/га

У фазу колосіння (ВВСН 50-59) на дослідні ділянки внесли карбамід по листовій пластині 10 кг/га (N4,6). Показники мали наступні значення (Табл.6):

  • сорт «Меморі» (поле): вміст хлорофілу – 19,2; потенційна урожайність за показниками тестера – 40 ц/га;
  • «Меморі» (контрольна ділянка) вміст хлорофілу – 28,9; потенційна урожайність за показниками тестера – 55 ц/га;
  • Сорт «Авеню» (поле): вміст хлорофілу –  36,9; потенційна урожайність за показниками тестера – 64 ц/га;
  • «Авеню» (контрольна ділянка) вміст хлорофілу – 37,7; потенційна урожайність за показниками тестера – 63 ц/га.

Керуючись методикою проведення дослідження із використанням N-тестеру без використання еталонної ділянки та формулою N(%)=(0.0309CCI+1.221)x10, було визначено скільки потрібно внести діючої речовини азоту згідно показників N тестеру (працювали лише з контрольною ділянкою).

Показники тестеру пшениці «Меморі» на контрольній ділянці складали 28,9 у фазі колосіння.

N(%)= (0.0309x28,9+1.221)x10 = 21%

Згідно таблиці 2, спостерігаємо дефіцит N. Однозначно внесення рекомендується.

Визначаємо необхідну кількість д.р. N%:74%-21%=53% (необхідно внести д.р. N для оптимального рівня N в пшениці) від N6

N6 = N200 – N58 - N68 - N68, де

N200 - максимальна к-кіст д.р. N за весь п-д вегетації

N58 - під посів

N68 - перше внесення

N68 - друге внесення

N (необх. для внесення) = 3 кг/га

Але, так як, потенційна врожайність у фазу колосіння  відповідно показників N – тестеру складала 55 ц/га, а ми прагнули мінімум 70 ц/га, ми збільшили дозу внесення до N 4,6 (табл. 6).

Так як господарства планували вносити та внесли різну кількість азотних добрив (різниця складає майже вдвічі) – в Олександрівському районі планували внести N200, в Бобринецькому районі - N100, ПП «Агрохім» було зроблено навпаки: на контрольній ділянці в господарстві Олександрівського р-ну внесли меншу кількість д.р. азоту ніж планувалось на полі, а на контрольній ділянці Бобринецького району – більшу кількість д.р. азоту, ніж на полі. Це було зроблено для того, щоб спостерігати різницю в показниках пшениці між дослідом та полем.

Вже в фазу колосіння різниця між контрольною ділянкою та полем пшениці сорту «Меморі» була помітною: (Фото 1-3).

  1. Контрольна ділянка виглядала зеленішою ніж решта поля
  2. Колос на контрольній ділянці був більший ніж на полі
  3. Висота рослини на контрольній ділянці вища ніж на решті поля

У фазу воскової стиглості дослідниками ПП «Агрохім» було прораховано біологічну врожайність контрольних ділянок та полів (табл.6).

Біологічна урожайність визначалася за М.С. Савицьким:

У=РхКхЗхА/105, ц/га.

У- урожайність зерна, ц/га;

Р- кількість рослин, штук на 1м.п.;

К- продуктивна кущистість продуктивних рослин, шт..;

З - кількість зерен у колосі, шт.;

А - Маса 1 тисячі насінин (М1000 зерен), г.

105=100000

При обрахунку показників «Біологічної урожайності» вологість зерна була досить високою, тому середню масу 1000 необхідно обрахувати. Середню масу зерна одного колоса визначають поділом маси зерна снопового зразка (г) на кількість продуктивних стебел. Середню кількість зерен у колосі (волоті) розраховують за формулою:

Х = Уx1000/Ф, г.

У – середня маса зерна одного колоса, волоті, г;

Ф – маса 1000 зерен (г), визначається по середньому зразку зерна (без коректив на вологість)[2]

  • Сорт «Меморі» (поле): біологічна урожайність* – 54 ц/га, фактична врожайність – 57 ц/га;
  • «Меморі» (контрольна ділянка): біологічна урожайність* – 64 ц/га;
  • Сорт «Авеню» (поле): біологічна урожайність* – 76 ц/га, фактична врожайність – 68 ц/га;
  • «Авеню» (контрольна ділянка): біологічна урожайність* – 65 ц/га.

Загальна сума N на кожен сорт за весь період вегетації становить:

  • «Авеню» поле  – N183;
  • «Авеню» контрольна ділянка – N145;
  • «Меморі» поле – N101;
  • «Меморі» контрольна ділянка – N198.

Різниця між внесеною кількістю д.р. азоту в господарствах складає N82 кг/га. Якщо врахувати той фактор, що на кожні 10 кг/га діючої речовини N (азоту), внесеного в підгодівлю, прибавка урожаю становить в середньому 175 кг/га зерна, то урожайність в Бобринецькому районі могла складати приблизно на 1435 кг/га більше, тобто близько 72 ц/га, при удобренні д.р N200 кг/га за весь період вегетації пшениці.

для більш детальної інформації зателефонуйте нашим спеціалістам:

Тетяна
Тетяна

(098) 227-55-05

Райони:

Кіровоградський, Устинівський, Новгородківський, Світловодський, Олександрійський, Олександрівський, Знам'янський, Петрівський, Долинський, Онуфріївський

Валерій
Валерій

(096)484-68-36

Райони :

Кіровоградський, Устинівський, Новгородківський, Світловодський, Олександрійський, Олександрівський, Знам'янський, Петрівський, Долинський, Онуфріївський, Добровеличківський, Новоукраїнський, Бобринецький, Компаніївський, Голованівський